Реквієм на тему «Чорнобильські дзвони»

Чорнобильський вітер по душах мете,

Чорнобильський пил на роки опадає,

Годинник життя безупинно іде.

Лиш пам’ять усе пам’ятає.

(Олена Матушек)

«26 квітня 1986 року. Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. На благодатній землі українського Полісся, майже в центрі Європи, за 110 км. від столиці України Києва, сталася аварія, яку обґрунтовано вважають найбільшою в світі техногенною і екологічною катастрофою».Ось уже 35 років дзвони Чорнобиля стукають в наші серця.. Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам’яті. Біль не вщухає, тривога не покидає людей. Ще довго ми будемо відчувати на собі наслідки трагедії , ще довго чутимемо її дзвони.Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших співвітчизників. Та з роками притупляється гострота пережитого. Приходять нові покоління, які дедалі менше знають про цю страшну катастрофу. Тим ціннішими є свідчення безпосередніх учасників подій.До цієї дати 26 квітня у нашому ліцеї у зв’язку із дистанційним навчанням був проведений онлайн урок – реквієм на тему «Чорнобильські дзвони» на якому ми згадали тих, хто віддав своє життя, здоров’я, ліквідуючи наслідки трагедії на четвертому енергоблоці ЧАЕС.

Всеукраїнський літературно-музичний фестиваль вшанування воїнів України “Розстріляна молодість”. “Кленова балада” виконує учениця І курсу Каленик Тетяна.

Ми на нашому сайті використовуємо файли cookie, якщо ви не згодні, щоб ми використовували даний тип файлів, ви повинні відповідним чином встановити налаштування вашого браузера (в такому випадку ми не гарантуємо коректної роботи сайту) або не використовувати наш веб-сайт

x